З початку широкомасштабної агресії на Харківщині зросла потреба в локальних і волонтерських пожежних загонах. За даними керівника держслужби з надзвичайних ситуацій області Артема Астахова, на осінь 2025 року такі частини працюють у третині територіальних громад. Найбільше місцевих пожежних підрозділів діє у Харківському та Ізюмському районах. Один із таких загонів організовують у Сахновщинській територіальній громаді.
У віддалені поселення громади рятувальники прибувають за 40 хвилин: чому у Сахновщинській громаді створюють загін МПО
Великі Бучки — одне з найбільш віддалених сіл Сахновщинської громади. Мешканка Великих Бучків Наталія Найденко ділиться: у вересні 2024 року біля села згоріло пасовище.
Мешканка Сахновщинської громади Наталія Найденко. Суспільне Харків/Інна Половко
"Горіла вся площа від самого асфальту, доходило там і до лісу, і до посадки. Під’їхала одна машина, потім вогнеборці побачили, наскільки велика територія охоплена полум’ям, що викликали на допомогу ще одну групу. Згодом односельці побачили, наскільки швидко розповсюджується вогонь, виходили жителі гасили, хто чим міг", — розповідає Наталія Найденко.
Пожежа на пасовищі біля Великих Бучків, вересень 2024 року. Фото надав Юрій Клименко
Сахновщинську громаду обслуговує 55-та державна пожежно-рятувальна частина. Її рятувальників залучають і до ліквідації пожеж в інших громадах Берестинського району. До Великих Бучків рятувальники дістаються за 40 хвилин. Це вдвічі більше, ніж має бути за нормативами, зазначає рятувальник на пенсії Віталій Бережняк.
У середньому орієнтовний час прибуття загону в найбільш віддалені точки нашої громади становить близько 40 хвилин: як до сіл Великі Бучки, Малі Бучки, так само в інший бік до села Олійників (Мотузівки, — ред.). Це пов’язано з якістю дорожнього покриття, а також з відстанню до місця розташування підрозділу. Для вирішення проблеми оперативності прибуття підрозділів є декілька шляхів. Один із цих шляхів — це організація у віддалених населених пунктах місцевої пожежної охорони. Це скорочує час прибуття, це оперативне реагування і порятунок людей, майна та різної інфраструктури.
Пожежник Віталій Бережняк, жовтень 2025 року. Суспільне Харків/Інна Половко
"Якщо буде ухвалене рішення про організацію місцевої пожежної охорони на території нашої громади, я готовий всіляко надати допомогу нашому селищному голові: як методичну, так і практичну", — заявляє Віталій Бережняк.
З його слів, на території громади є сільськогосподарські та промислові підприємства, які мають техніку, пристосовану для ліквідації пожеж. На вимогу керівника гасіння вогню цю техніку надають для допомоги в екстрених ситуаціях.
Пожежний автомобіль, який отримала Сахновщинська громада, жовтень 2025 року. Суспільне Харків/Інна Половко
У 2024 році Сахновщинська громада отримала машину для місцевої пожежної охорони з Швеції.
"Автомобіль наданий благодійною установою і взятий на баланс селищної ради як допоміжний, який можна використовувати для ліквідації пожеж. Чесно кажучи, вона (машина, — ред.) не нова, але вона виконає свою пряму функцію: довезе особовий склад і вогнегасні речовини. Для місцевої пожежної охорони — це був би найкращий варіант", — каже Віталій Бережняк.
Найбільша проблема — брак коштів
У громаді — близько десятка сіл, куди рятувальникам довго діставатися, говорить Сахновщинський селищний голова Володимир Суєцький.
"Ми усвідомлюємо, що потрібно організовувати три-чотири МПОМісцева пожежна охорона по нашій громаді у віддалених селах, таких як Багата Чернещина, Дубові Гряди, Катеринівка, Лигівка — щоб в найперші хвилини допомогти людям врятувати їхні життя та майно, а згодом вже на допомогу під’їдуть професіонали з 55-ї частини", — ділиться Володимир Суєцький.
Володимир Суєцький, керівник Сахновщинської громади. Суспільне Харків/Інна Половко
За його словами, місцеву пожежну охорону в громаді почали організовувати ще до початку широкомасштабної війни. Зокрема, Сахновщинський селищний голова вивчав досвід таких пожежних команд у Польщі.
Під час візиту до Республіки Польща мені було цікаво вивчити досвід їхніх гмінАдміністративна одиниця в Польщі, місто, село або група сіл і міст; самоврядна громада — як вони працюють в напрямку місцевої пожежної охорони, як вони організували такі центри, як вони залучають дітей, навчаючи їх цьому зі школи, які пільги від держави мають люди, котрі там чергують. За сигналом, якщо трапляється якась надзвичайна ситуація у людей, за декілька хвилин всі прибувають, сідають в машину і виїжджають. Все відлагоджено, все чітко працює. Люди, які працюють в місцевій пожежній охороні, користуються пільгами від держави: їм можуть надавати пільгові позики на житло, на автомобілі, на будівництво.
Як стверджує Володимир Суєцький, найбільша проблема в організації місцевої пожежної охорони — нестача грошей.
Обладнання в пожежному автомобілі, який отримала Сахновщинська громада, жовтень 2025 року. Суспільне Харків/Інна Половко
"Я вважаю, що трохи недоопрацьоване, з огляду на стан війни, питання важливості цієї структури. Як надавати важливість цій структурі, коли одразу немає відповідного рівня заробітної плати? Основне, що мене зупиняє — як правильно платити заробітну плату. Не мінімальну, а як фахівцям платити заробітну плату, щоб працівники МПО мали бронювання, щоб люди знали, що вони захищені громадою, захищені державою, щоб якісно виконувати свої посадові обов’язки", — говорить селищний голова.
Володимир Суєцький додає, що хоче також вивчити досвід інших громад Берестинського району в організації МПО та врахувати думки фахівців.
"В Сахновщинській громаді не так багато підприємців, які надають робочі місця, і тому людей для роботи, я думаю, ми знайдемо. Є пенсіонери ДСНС, які звільнилися і можуть допомогти своїм досвідом у розвитку місцевої пожежної охорони. Є молодь, яку треба залучати, яку необхідно навчати", — розповідає Володимир Суєцький.
МПО обійдеться громаді приблизно у 800 тисяч гривень на рік: як оформлюють підрозділ
У вересні 2025 року у Сахновщинській громаді розпочали юридичний процес оформлення команди та визначилися з місцем її дислокації, каже заступник селищного голови Максим Карплюк.
Source: suspilne.media